Перший пішов. Венеціанська хартія

Хочу користь з блогу для всіх в тому числі й для себе, але звісно більш для себе. Тому почнем знайомитись з наболілого і того що вже надоїло пояснювати.

Венціанська хартія 1964.

І її тезиси: "Реставрація завершується тоді, коли починається гіпотеза"; "ознаки нашого часу"; "нашарування різних епох"; "фальсифікації пам'ятки".

Хартія проста як стіл.

Документ який підписано в Венеції (кеп) 1964 року (комбо кеп) керуються всесвітня організація ЮНЕСКО та країни учасники, та несе рекомендаційний характер в Україні і можна ознайомитись в повному обсязі на офіційній сторінці ради. Ним керуються коли роблять щось з нерухомою історичною пам'яткою культурної спадщини "у межах власної культури і традицій".

Оскільки культура в нас специфічна і своєрідна, багато хто навіть не чув про цей докумен, навіть, в професійному середовищі архітекторів на неї закривають очі, або навмисно обходять боком.

Венецінську передувала Афінська хартія 1931, де були закладені фундаментальні тези, але після рушійної Другої світової війни та появи масси раніше не бачених питань зв'язаних з реставрацією, була створена Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та створення низки комітетів по охороні спадщини. Оскільки Афінська хартія не відповідала питанням тогочасних реалій, було прийнято рішення про скликання "Міжнародного конгресу архітекторів та фахівців з історичних будівель" в Парижі 1957 року. На конгресі фахівці напридумовували низку рекомендацій і домовились з'їхатись ще раз (короч толку мало, але початок закладено). Вже на другому конгресі, як ви вже здогадались, в Венеції 1964р. було прийнято 13 резолюцій, першою з яких була Венеціанська хартія, яка складається з 7 розділів та 16 статтей. Її підписали фахівці та організації з різних країн, а в наступному році почали її активно піарити по симпозіумам та форумам і ратифіковувати по країнам.

З усього того, найцікавішим є розділ про реставрацію, який стосується не тільки самої реставрації, але й будівель біля пам'ятки.

Почнем вчитуватись в "залатиє слава":

"9. Реставрація розглядається як унікальний захід охорони пам'ятки. Метою реставрації є збереження й виявлення естетичної та історичної значущості пам'ятки, що базується на обачливому ставленні до історичної субстанції як автентичного документа."

тут всьо ясно понятно: реставруєм акуратненько, щоб то ще служило довго, але далі починається зашквар:

"Реставрація завершується тоді, коли починається гіпотеза; що ж до гіпотетичних відтворень, то всякі доповнення, визнані необхідними з естетичних чи технічних міркувань, мають відрізнятися в архітектурній формі пам'ятки і нести ознаки нашого часу. Археологічні та історичні дослідження нерухомої пам'ятки мають завжди передувати реставрації та супроводжувати реставраційні роботи."

І ще раз: "Реставрація завершується тоді, коли починається гіпотеза". Тепер детальніше: реставруєм доти поки розумієм, шо ми ще працюєм з тим що автентичне, справжнє, є що ще реставрувати, а ось коли додумовується що тут же ж було ЯКОСЬ так чи ЯКОСЬ не так, забиваєм на то всьо, і робим по-своєму і па моднаму, так щоб воно "несло ознаки нашого часу".

Ну і ясно перед реставрацією досліджуєм з чого воно.

02. Яскравий приклад в Іспанії.


"10. У тих випадках, коли застосування традиційної техніки виявиться непридатним, зміцнення нерухомої історичної пам'ятки може бути здійснене за допомогою сучасної техніки консервації та будівництва, ефективність якої доведена науковими даними й гарантована практичним досвідом."

03. Практично, "гарантовано", сучасно.


Тут УВАГА:
"11. Необхідно зберігати нашарування різних епох, привнесених в архітектурну форму історичної пам'ятки, оскільки єдність стилю не є метою реставрації. Якщо будівля поєднує в собі нашарування різних епох, розкриття ранішого шару є виправданим лише в надзвичайних випадках і може проводитися за умови, що вилучені елементи не становлять інтересу, а виявлений при цьому фрагмент являє собою значне історичне, археологічне або естетичне явище і стан наступного забезпечення його схоронності не викликає сумніву. Оцінка цих елементів і рішення про видалення їх не можуть визначатися міркуваннями лише автора реставрації."

04. Нашарування різних епох: радянський функціоналіз, пострадянський "євроремонт" і супер сучасний LOFT

Ще дещо цікавого:
"12. Елементи, яким належить замінити відсутні частини, мають гармонійно вписуватись у загальну форму пам'ятки, але водночас і відрізнятися від автентичних фрагментів, щоб запобігти фальсифікації пам'ятки як документа історії та твору мистецтва. 

13. Доповнення допустимі лише в разі, якщо за їх виконання залишаються незайманими всі варті уваги частини споруди, її традиційне оточення, композиційна рівновага та зв'язок із навколишнім середовищем."

Справа в тому, якщо воно не буде відрізнятись то пінопластовий елемент\фасад\будівля буде претендувати на те щоб її вважали з якогось там 18 ст. тим самим знецінювати автентичні елементи\архітектуру\світ.

05. Просто як стіл ↑↑↑, або ще простіше стілець↓↓↓. Складно ж сплутати де те що автентичне, а де елементи які замінені.



Тепер для закріплення матеіалу декілька зразків:

06.


07. Проект ворот замку.

08. Музикальна студія в кампусі від Haworth Tompkins

09. Не забуваєм про будинки вставки в історичному середовищі.

Ну і багато іншо, але поки досить)

Р.S. Пост показувати людям, які досі гоняться за пласмасовими балясинами, пінопластовими колонома, штучною красою минулих століть.

Р.Р.S. Будьте справжніми, будьте автентичними)))